?

Log in

сніданок бомжа

Aug. 26th, 2015 | 10:52 am

зненацька захотілося продовжити мою давню серію. отже: сто грамів української рукколи, 6 листків лоло-бьонди, нарізани начетверо чотири невеличких солодких томатики, півсантиметрові кубики прісного нежирного сиру, прозора стружка підкопченого хамону, трішечки часничку, пряних травичок, бальзамічного оцту, краплю табаско і згори це все - духмяною екстра-вьорджін оливковою олією. лагідно перемішати руками, щоб не поламати листків і не розчавити томати. тадаам!

Link | Leave a comment | Share

Фірмач та Люсьєна

Nov. 16th, 2014 | 07:38 pm
location: Ukraine,

Оповідання-експеримент, написане в співавторстві
з чудовою письменницею Ярославою Литвин (lytvyn).
Приємного читання!

Доки я зав'язував шнурок на лівому кеді, Ден надвисав над головою і нервово теліпався всім тілом.
- Охолонь, чувак, - крізь зуби сплюнув я.
Почувався я вкрай тупо, спітнів та, здавалося, ще більше здрищів. Та і задумка була тупою. Хто, ну хто в здоровому глузді йде на такі серйозні пригоди надвечір. Я підвівся і зиркнув з-під лоба на багряне від сонячних променів обличчя Дена. Той сяяв від щастя.
- Ненавиджу тебе і твоє кладовище! - зміряв я його презирливим поглядом.
А на кладовищі - всі подохли!..Collapse )

Link | Leave a comment {2} | Share

Нове оповідання: Шемомеджамо

Oct. 10th, 2014 | 06:10 pm
mood: creativecreative

Порнуху дійсно показували по дитячому каналу. Тому самому, де всього за десять хвилин до дванадцятої йшли старі-добрі радянські мультики (в піратських пакетах НТВ+ поціновувачам теледозвілля пропонувалося  багато «нашого замшілого»: кіно, телепередачі, ба навіть випуски новин тих часів). Потім йшла якась мура, і доволі довго – це щоб гіпотетичні діти остаточно переконалися, що мультиків сьогодні більше не буде і йшли собі спати, лишивши нагріті місця біля екранів для батьків. А далі, десь близько третьої, все й починалося.

Чіпка знайшов її абсолютно випадково. Ну як, випадково. Не зовсім, ясна справа. В тому сенсі, що каналу мультиків в «другому» пакеті не було, і, щоб його побачити, треба було взяти пару викруток і утікі (невеличкі плоскогубці з дуже тоненькими кінцями), піти на п’ятий поверх нашого під’їзду, де була розташована розподільна коробка, утіками викрутити спеціальні гвинтики з дірочками, евристичним шляхом вирахувати який дріт іде до Чіпкової хати (а заодно – й який до моєї, чого двічі ходити?), і перекинути ці дроти з клем, через які до наших телевізорів йшов порівняно недорогий і попередньо оплачений «другий» пакет, на клеми з «третім» - неймовірно модним й люксовим, страшенно дорогим, з величезною кількістю каналів, серед яких був і той, де показували порнуху мультики, - пакетом.
Пацани знайшли порнотєнь? НЕ МОЖЕ ЦЬОГО БУТИ!! Що ж буде далі?Collapse )

Link | Leave a comment {3} | Share

Революція в регіонах є тактичною помилкою Євромайдану

Jan. 29th, 2014 | 02:11 am

Перенесення революційного процесу зі столиці до регіонів є величезною тактичною помилкою. Причини того випливають зі звичайних спостережень.

В першу чергу, приклад західних областей не є показовим через кардинально відмінну від Сходу соціальну складову – західноукраїнські євромайданівці з одного боку та західноукраїнські менти і навіть західноукраїнські тітушки з іншого - є в своїй переважній більшості представниками нації, що себе усвідомила, і, незважаючи на можливі ідеологічні (класові, фінансові, статусні тощо) розбіжності, відчувають себе дітьми однієї країни, і приблизно однаково розуміють поняття патріотизму. На Сході в той самий час публіка є значно різнобарвнішою, через що проти Євромайдану виступають жертви телебачення і російської пропаганди, а також неадеквати, гопники, бандити і відверті садисти, яким ідея нації є чужою апріорі, а факт української державності ввижається прикрим непорозумінням.
Зважаючи, що всі західняки є певною мірою ідейними союзниками і можуть впливати одне на одного за допомогою високих матерій, ясно, що жорстокий сценарій, використаний владою на Сході, на Заході не міг відбутися.

Другою причиною того, чому успішний на Заході сценарій з захоплення адміністрацій є неприйнятним на східних теренах, є те, що захоплення всіх адміністрацій не було чітко скоординоване і не відбулося по всій країні одночасно. Це дало можливість владі Сходу, яка фактично присягнулася, що не допустить на «своїй» землі подібного, ретельно підготуватися і розробити т. зв. «сценарій захисту», який було успішно експортовано в усі східно-південні регіони країни. На користь цієї здогадки свідчить фідбек з соціальних мереж, де констатується, що події пов’язані з силовою зачисткою Євромайданів, скажімо, в Запоріжжі і Дніпропетровську нічим не відмінні, а навпаки відбуваються в ідеальній відповідності одне до одного.

Втретє, окремі осудливі зойки стосовно того, що владі вдалося залякати народ, що після зачистки лунають в моєму рідному місті, є не тільки прикрою констатацією факту, але й результатом доволі однобокого підходу до питання. Очевидно, що захоплення адміністрації в Запоріжжі не було підготоване належним чином, через що на площі Фестивальній після денних заворушень залишилася порівняно невелика – в декілька сотень – купка людей, яку було дуже легко не те що, розігнати, але й велику їхню долю засадити до камери за звинуваченням у масових заворушеннях.

І останнє. Бездумні заклики до масових заворушень, що мали б прийти на зміну мирним акціям в регіонах, де влада має набагато більший вплив, як на народ, так і на силовиків, є наслідком невідповідального ставлення до Революції з боку тих, хто ці заклики озвучував і втілював в реальність. Конкретно Запоріжжя було найактивнішим містом, що влаштовувало найчисельніші на Сході мітинги і ходи. Більше того, захоплення держадміністрацій в усіх інших регіонах не принесе конкретної користі до тих пір, поки не будуть однозначно легітимізовані в Києві, а тому фактично не мають ніякого сенсу, окрім емоційного. Теза про те, що «всі революції робляться в Києві» наразі є як ніколи актуальною. Тому для України нема іншого виходу, окрім як повернути фокус боротьби до серця країни – столиці. Місця, де влада і держава найбільш чутливі, а ймовірні дії – ефективні. 

Link | Leave a comment {5} | Share

Кардинальне вирішення українсько-російського питання

Dec. 12th, 2013 | 07:22 pm

Цим записом офіційно повідомляю: сьогодні нарешті було покладено край споконвічній кровопролитній боротьбі дуальних соціокультурних дискурсів - Російської Федерації і Незалежної України, що стало можливим завдяки першому в історії усвідомленому об'єднанню в ході виконання урочистої процедури ресурсовідновлення двох корінних архетипічних символів - української домашньої ковбаси і гірчиці "Російської". Слава Україні! Слава братерству!

Link | Leave a comment | Share

Агресивний скептицизм, як вияв беззмістовності

Dec. 10th, 2013 | 12:25 pm
location:
mood: annoyedannoyed

Те, що в суспільстві панує тактика подвійних стандартів, сьогодні вже нікого не дивує. Нормами і положеннями крутять, як циган сонцем, але деякі діячі, здається, все ж, надто буквально розуміють своє право на оприлюденння думок. Особливо це стає помітно в неспокійні часи, от, як наприклад, поточні. Схоже, інтернет вже остаточно розбестив наше суспільство, що й без того було недостатньо стійким в сенсі порядності. Відносна віддаленість мовця від реципієнтів (якщо не тотальна анонімність - то вже питання особистої сміливості) породила, як на мене, огидне явище агресивного скептицизму, яке часто-густо намагається бути замасковане під емоційно модифіковане просвітительство чи тролінг, але на відміну від останнього дуже легко виявляється через надто серйозне ставлення до теми, що здатне перетворити самого носія такої позиції на жертву тролів.

В сьогоднішньому контексті дуже легко виявити декілька умовних типів соціальномережних (СМ) активістів, проте, якщо відкинути тупаків, власне тролів і дослідників калу, до розгляду лишаться усього дві найяскравіші групи - пасіонарії і скептики. З пасіонарієм все зрозуміло - він є революціонером. Він ходить, вболіває, репостить новини і
дає оголошення про, а також усіляко підтримує Майдан, він небайдужий й активний СМ-активіст (відкинемо наразі розмову про перевагу фізичної присутності над віртуальною підтримкою). Соціальна мережа для нього виступає в якості каналу для трансляції його небайдужості і є інструментом надання допомоги. Скептик же якимось чином прийшов до висновку, що він знаходиться над процесом і здатен бачити значно ширше від загалу. Він озвучує свою позицію, дає прогноз і на цьому етапі, за логікою, мусив би займатися іншими справами, зрідка кидаючи оком в стрічку новин, тягнучись за смачним поп-корном.

Певно, дехто у такий спосіб і діє, але особливу увагу привертає підвид скептиків - агресивний, - ті, що не просто все зрозуміли і з того тішаться, а що після свого умовного камінауту продовжують доводити всім, і собі в першу чергу, своє право на скептичне ставлення до питання. Процес доведення не тішить нас різноманіттям чи якою принциповою відмінністю від дій пасіонаріїв: репости російських новин написаних з точки зору офіційної Москви, аналітика вітчизняних і російських (а якщо пощастить - і європейских) професійних скептиків, вислови відомих і не дуже скептично налаштованих колег по цеху, а також просто якісь примітивні закиди, на кшталт анекдотів, за вуха притягнених літературних цитат чи алюзій, а то й просто - уїдливі коментарі, вкрай нешанобливі, прикрі чи відверто хамські зауваження і характеристики.

Так, з одного боку, у такий спосіб реалізується принцип плюралізму думок, що, ясна справа, не перетворює  СМ на ЗМІ, але створює ілюзію об'єктивного висвітлення. З іншого - навіщо це? Навіщо переконувати всіх у своєму скепсисі? Хіба він не є самодостатнім? Це реалізація свого гарантованого Конституцією права? Спроба відтворити "симетричну" відповідь пасіонарно налаштованим френдам? А нащо? Якщо чесно, мені така позиція більше скидається на огульне критиканство - без раціо, без підґрунтя, без сенсу. Шкода тільки, що на подібну беззмістовність хворіють деякі дуже хороші і розумні люди, які були названі друзями зовсім не за це.

Link | Leave a comment | Share

(no subject)

May. 14th, 2013 | 07:04 pm
location: Ukraine, Zaporiz’ka Oblast’, Zaporozhye

Будь-яка річ в житті буде здаватися нам великою, видатною і значущою до тих пір, поки вона знаходитиметься в центрі нашої уваги. Варто тільки посунути фокус - і від колишнього пафосу й величності не лишиться й сліду. Натомість з'явиться подив, розчарування і десь навіть легке роздратування на себе, що смів витрачатися на такі другорядні речі. Втім, мова про те, що їхня неважливість обумовлюється винятково знаходженням в центрі уваги чогось іншого - видатного і напрочуд актуального. Дивно це все.

Tags:

Link | Leave a comment {1} | Share

Захват паролей в ЖЖ - будьте осторожны!

Jan. 16th, 2012 | 02:11 pm

Originally posted by sanmai at Захват паролей в ЖЖ - будьте осторожны!
Update: Администрация ЖЖ сообщает что проблема локализована. Всем спасибо и не теряйте бдительность!

Друзья, прямо сейчас в ЖЖ происходит очередная попытка захватить ваши пароли.
Если вы заходите в свою френдленту и видите такое:



Ни в коем случае не вводите на этой странице свой пароль!
Это страница мошенников, что они сделают с вашим паролем - одному дьяволу известно.


Для тех, кто все же ввел пароль или все же хочет читать френдлентуCollapse )

Link | Leave a comment {1} | Share

офігенний рецепт, щоб знову полюбити торбу

Dec. 15th, 2011 | 08:13 pm
music: Торба-На-Круче - Чей же он | Powered by Last.fm

послухав 1-шу пісню октопусів у вк, і - сам в шоці! - макс іванов знову мені здався вершиною гармонії і справжньості. тепер переслухую "час времени", паралельно качаючи райони-квартали роми зверя, треба відновлювати сприйняття більше ніж повністю.

Link | Leave a comment | Share

Наш дебютний кліп: Відчуття.Тиші - Навесні

Oct. 2nd, 2011 | 07:47 pm


Link | Leave a comment {4} | Share